Міжнародна програма мистецьких програм резиденцій для молодих митців – проект, що заснований на базі Мистецької резиденції ім.Назарія Войтовича (NVAIR), покликаний розвивати мережу міжнародного партнерства інституцій для розвитку можливостей для українських молодих митців отримувати досвід роботи у міжнародних проектах та формування позитивного іміджу українського мистецтва та України вцілому за кордоном. Здійснюється у партнерстві з KAIR (Koshice) та SCHAFHOF (Freizing, Munich).
Мистецька резиденція ім.Назарія Войтовича, котра була заснована Congress of Сultural Activists / Конгрес Активістів Культури ГО «Конгрес Активістів Культури» та ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні» у 2017 на честь наймолодшого Героя, у співпраці з міжнародними організаціями у 2019 започаткували обмінні програми для молодих митців завдяки підтримці Український культурний фонд програмі НОРД: Навчання, обміни, резиденції, дебюти - програма УКФ.
Artist is absent - колаборація митців зі штучним інтелектом та вітруальною реальністю.
Єдиним завданням для нас було спілкуватись, бути амбасадорами власних локацій та виробити якийсь алгоритм комфортної співпраці.
Темою — загальною рамкою для проєкту — було запропоновано інверсивний меседж, натяк на перформанс Марини Абрамович “У присутності митця” — “За відсутності митця”/ “Artist is absent”.
Сенсом такої рамки було проведення програми, не будучи присутнім у призначеній локації, адже це НЕВІД'ЄМНА складова наших програм. Це також новий досвід для Мистецької резиденції Назарія Войтовича, оскільки присутність митців була головною цінністю для локації, а саме інтервенція у локальний контекст, дослідження та співжиття з громадою.
У нас не було цілісного бачення програми, була лише впевненість у взаємній зацікавленості. Інструментами для організації були ZOOM, Google Drive та Telegram. Роль куратора була зведеною до фасилітації процесу. Кожен учасник проєкту став співтворцем алгоритму співпраці, рішень щодо таймінгу та дедлайну, вибору локації для презентації проєкту.
Творчі процеси розпочались з гри у співавторство за участі програми рандомного вибору для переходу від цілковитого контролю авторів до втручання штучного інтелекту, який уже ставив під сумнів авторство та радше провокував колективну творчу свідомість. Мабуть це найближче до імітації процесів колаборації, які виникають у фізичних програмах з тісною взаємодією митців.
У процесі було визначено, що головною ідеєю для роботи у рамках проєкту має стати пошук та дослідження процесів створення, у які може втручатись стороння активність і роздуми над цими процесами.
У кожного митця були власні, й досить різні, теми, з якими вони працювали до цього. Це взаємовплив матеріалу та форми, трансформації візуального і вплив часу, конфлікти та екологічні лиха, практики з діджитальними інструментами та інтерес до штучного інтелекту. Все це разом пересікаючись у процесі, перетворилось на простір проєкту у Мозілахабс. Центральна зала розроблена Вартаном Маркар’яном за задумом кураторки у співпраці з усіма учасниками програми. Це віртуальна модель нашої реальної програми.
Посередині 4 пустих стільці — це образ з реальної центральної майстерні Резиденції. Додатковим плюсом у віртуальному просторі є саме ускладнена мобільність, лише постійні користувачі можуть комфортно там себе почувати. У центральній галереї побудовані 4 коридори, котрі ведуть у ізольовані зали з проєктами окремих митців.
Загалом кімната це віртуальний образ реальної ситуації в умовах карантину в цілому.
Лінк на виставку
https://hub.link/3W9nG3v
Митці говорять про програму
https://www.youtube.com/watch?v=5qCd7amvfbc&feature=emb_title
Додаток
Деталі у події на Фейсбук:
https://www.facebook.com/events/2690544334590751/?active_tab=about