Роботи
Прозорце
«Прозорце» болгарською мовою означає вікно. Вперше я почула це слово на резиденції, коли ярослав, один із учасників майстерень, читав уголос вірші болгарською.
На картині зображено прочинене вікно, за яким видно красивий пейзаж. Вдалині стоять три гори, кудись далеко біжать три річки, по боках стоять по три сосни. На підвіконні лежать три яблука і три груші. Прочинене вікно і далекий пейзаж символізують відхід душі у новий кращий світ, народження її у царстві духа. Це трансформація горя в чисту любов. Число три – це ключ часу – минуле, що переходить у теперішнє, а те, у свою чергу – в майбутнє. По боках від вікна стоять два світильники, що символізують рід, світло, що йде від предків, маму й батька. Гасова лампа означає предків по чоловічій лінії, а лампадка - по жіночій.
Грація того, хто не володіє лінією досконало
Величезний войовничий кабан загубився в полі кукурудзи. Здавалось би, сильний кабан може підм’яти під себе кукурудзу, та з легкістю вийти на волю, та кукурудза ніби тримає його невидимими ниточками. Кабан розгубився, і не знає, що йому далі робити. Даний образ символізує втрату людиною свободи. На перший погляд, людина може робити те, до чого вона прагне і про що мріє, але незримі ниточки соціальних умовностей та родинних зв’язків міцно тримають людину, не даючи вийти із «поля кукурудзи».
В усіх світових культурах кабан символізує силу та войовничість. В моїй картині кабан є образом юного Назарія Войтовича, що взяв на себе відповідальність, зумів вийти із поля кукурудзи, ринувся на захист свого краю, і загинув від кулі. Під час створення картини до мене підійшов пан Юрій, батько назарія, і розповів історію, як він ходив на полювання, і зустрів кабана в полі кукурудзи.
Ключ до всього – час
В перший день мого перебування в резиденції ми ходили на цвинтар вшанувати пам’ять Назарія разом із його родиною та мешканцями села. Під час відправи я стояла поруч мами назарія, яка весь час гірко плакала.
На картині зображено два стільці. Біля першого стільця пусті червоні чоботи – це чоботи в крові, чоботи Назарія, який не повернувся додому. На другому стільці сидить червона качка. В селі Травневому дуже багато качок, і саме качка стала для мене символом жіночності, господарськості, материнства. Качка символізує маму Назарія, яка перейняла на себе червоний колір від чобіт, переживає горе від утрати сина. Дія відбувається вночі, що означає глибоку печаль. Поміж стільцями в небі величезний ключ небесного кольору, що устрімився до землі. Це час – ключ до всього, який відімкне це горе і полікує його. Небесний колір ключа означає новий день. Такого ж кольору маленькі каченята під стільцем матері – символ майбутнього, де поліковані рани. Під час написання картини батько Юрій розповів, що минулого року всі качки в травневому бути небесно-блакитні.
