Джоні Ліндер (Мюнхен)

Джоні Ліндер (Мюнхен)

Біографія

Народився у 1991 році у південній Німеччині.
Працює на перетині живопису, фотографічних та концептуальних підходів, які базуються на аналогових фоточутливих матеріалах.
Створені у нестабільному середовищі, мої роботи є візуалізацією ефемерних процесів.
Замість фіксації ілюзорних знімків реальності, я шукаю зображення, які мають справу з матеріалом і ставлять під питання довговічність та час як ключові фактори автономних реакцій та небінарної динаміки, відображаючи мінливу та непослідовну природу нашого часу.
ВИСТАВКИ (ВИБРАНЕ)
2020 ›interim‹ випуск каталогу 
2019 ›still not gone‹ trafo.e.V., Гіссен (персональна виставка)
2018 ›come and sit with me a little while II‹ Польхайм (групова виставка)
2018 ›was macht die kunst‹ kultur im zentrum, Гіссен (групова виставка)
2018 галерея art supplement, Геттінген (групова виставка)
2017 ›ohne Titel‹ fröhliche gesellschaft, Гіссен (групова виставка)
2017 ›transitions‹ fröhliche gesellschaft, Гіссен (персональна виставка)
2017 ›notions of home‹ інститут філософії, Гіссен
2015 ›sammeln‹ neun10räume, (групова виставка)
2014 ›stadtbotanik‹ „galerie 23", Гіссен, (групова виставка)
2012 ›4art‹ galerie katapult, Базель, Швейцарія (групова виставка)
СТИПЕНДІЇ:
2015 стипендія ›sommerakademie homburg / main‹
2015-2019 стипендія студії, ›atelierstipendium alte UB‹ Гіссен
2016/2017 стипендія ›deutschlandstipendium‹
2019 проектний грант, міністерство науки та мистецтва Гессена
2020 простір молодого художника, kunst/mitte Магдебург
2020 онлайн-резиденція Травневе / Київ, європейський будинок художників верхня Баварія

Роботи

Майже непомітно. Джонні Ліндер

У ці дні стосунки між людьми та медіація мистецьких творів стали досить складною справою. Важлива частина нашого повсякденного життя, здається, перенесена у цифровий світ як своєрідне доповнення. Цей проєкт намагається зосередитися на автономному створенні та реакції творів, що базуються на фізичних трансформаціях і факторі часу. У різних підходах я шукав способи створення та варіації зображень, які подібні до цифрової обробки або алгоритмів, але повністю залишаються в аналоговому світі. Незалежно від того, чи є матеріалом світло, рідини, папір чи оптичні ксерокси, роботи завжди існують у фізичній формі, яка підлягає змінам і нестабільності. Той факт, що речі насправді присутні, але не зовсім видимі для всіх, підкреслює намір відеоробіт, де зображення діляться в публічному просторі, але можуть бути побачені лише протягом короткого періоду часу. Ця концепція намагається коментувати значення реальності поза віртуальним простором, ставлячи під сумнів стосунки з публікою та традиційні уявлення про мистецькі твори, в такий спосіб, що може стати символом людської взаємодії.