Деніза Славковська

Деніза Славковська

Біографія

Деніза Славковська є словацька художниця, яка працює у різних напрямках. «У своїх останніх роботах я фокусуюсь на двох темах: людина (її почуття та особиста історія) та рух і сприйняття у просторі будинку. Я надаю перевагу м’яким кольорам, природним матеріалам та простим формам у мінімальній стилізації.Я не намагаюсь бути об’єктивною (тому що я не вірю, що це можливо у мистецтві), мої роботи є дуже особистими, але не егоїстичними. Я б хотіла показати речі такими як я їх розумію через силу відвертості. Я намагаюсь залучити глядача емоційно та фізично.»

Роботи

Я оцінюю простір з позиції архітектурних елементів, але звертаю увагу на те, що вони означають і який вплив вони мають на нас. Що створює відчуття дому і як дім і будинок по-різному можуть сприйматись. У своїй роботі я вивчала особисте ставлення до нерухомих об'єктів, де історія відбувається у певному місці, відповідно до певних подій і у певному часі. Я намагаюсь наблизити сприйняття глядача до мого особистого і моїх відчуттів, щоб переламати їхній особистий досвід, що сформований стереотипами, і перетворити пасивного глядача в активного учасника подій. Час у русі, звук малювання, 
рух у картині, 
час в звуці, 
звук руху, 
час малювання, 
звук в звуці, 
час в картині. 
Протягом мого 4 тижневого перебування у Мистецькій резиденції імені Назарія Войтовича, я створила низку особливих інтерактивних картин і динамічної графіки. 
Картини відтворюють плани будинків та кімнат, де я провела більшість часу, живучи в резиденції. Я звикла до своєї системи просторового розміщення. Перетворюючи простір, я використовую в загальному лінійну техніку через розміщення предметів так, як я їх розумію відповідно до реальності, в якій ми живемо. Я використовую логічні характеристики для відтворення функцій або їх відсутності в окремих предметах. Характеристики передають стиль дорожнього руху та електричних символів, аби зробити сюжет більш виразнішим і зрозумілим. Лінії на перший погляд здаються обривистими і різкими, але коли підійти ближче і розглянути краще картину, можна побачити правдивість і легкість рухів. Хоча предмети намальовані з відчуттям спонтанності, вони є глибокими і перетікають один в оден. 
Глядач наближаючись ближче матиме змогу торкнутись полотна. Структура кольорів є тактильною і  взаємокорелюється із звуком при дотику до картини. Для створення цього ефекту я використовувала спеціальну електропровідну фарбу. Звук - це текстовий супровід особистої історії з автентичної місцевості. Для кращого розуміння малюнку і більш інтенсивного представлення історії глядачеві використовуємо прозору графіку, яка відтворює певні інтервали рухів протягом дня (ранку/ робочого часу/ домашніх клопотів/  ввечері) у просторі. Ця ритуальна рутина створює «дім» живим. У такий спосіб ми впливаємо на місце, де ми живемо, а воно також впливає і на нас. Цією роботою я намагаюсь впіймати кожен особливий момент, який я прожила тут і відтворити як найправдивіше ту атмосферу, яка супроводжувала такі миттєвості. Натхненням для цієї роботи слугували ідеї та сприйняття будинків та простору, запропоноване у роботах Густона Бечеларда - “Поезія простору”