Богдан Свиридов

Богдан Свиридов

Біографія

Крізь всю мою творчість проходить питання часу. Майбутнє, минуле і зараз – це три ключові теми моїх робіт. У серії робіт, пов’язаних з темою майбутнього, я звертаюсь до притаманного лише людській свідомості пошуку відповіді на питання «що буде?». Для тварин існує лише минуле і теперішнє. Людська ж фантазія здатна в мить намалювати зображення ймовірних подій. Що нам лише напевне відомо, що воно невідоме. Воно покищо ніяке. "Минуле" чітко показує відповіді на питання. Та з'єднати крапки можна лише озираючись назад. Можна відстежити циклічність подій. А "Зараз", це те, що впливає на нас безпосередньо у цей момент. Я виражаю цей вплив через роботи що пов'язані з взаємодією людей у соціумі, питанням експертності, інформаційного шуму.

Виставки

  • 2019 «Антракт» Черкаський Художній Музей – Черкаси, Україна
  • 2019 «Молодіжна мистецька палітра» Музей «Кобзаря» – Черкаси, Україна
  • 2018 «Рожевий бульдозер» – Одеса, Україна
  • 2018 «Барви Черкащини 40 років» Черкаський Художній Музей – Черкаси, Україна
  • 2018 «Діалоги» Черкаський Художній Музей – Черкаси, Україна
  • 2018 «Виставка до Дня Незалежності» Центральномий Будинок Художника – Київ, Україна
  • 2018 «Akt Project» Арт-завод «Платформа» – Київ, Україна

joinbee@gmail.com
https://www.facebook.com/bohdan.svyrydov
https://www.instagram.com/bohdan.svyrydov
http://bohdansvyrydov.com/

Роботи

«День на вагу золота»

Редімейд: килим, зубні щітки. 2019 по приблизним підрахункам біля 3 млн українців постійно працюють за кордоном. І ще 8 млн їздять на сезонні роботи. Точну цифру не знає ніхто. Майже половина трудових мігрантів виїжджає на роботу строком до трьох місяців, а після цього повертається в україну, щоб перечекати ще три місяці до наступного дозволу в'їзду, що пов'язано з правилами "безвізу". Особливо гостро масштаб процесу відчувається, коли потрапляєш до невеличких сел на західній україні. У кожній родині є хоча б одна людина, що поїхала, чи колись була на заробітках. На вулицях здебільшого старі люди або жінки з дітьми. Молодих чоловіків майже не видно. А діти планують "як батьки" поїхати працювати закордон, тому навіть не розмірковують над альтернативними варіантами. У 2018 було зроблено грошових переказів із-за кордону на суму біля 10 мільярдів доларів. Що майже 8% від усього ввп країни. І це тільки гроші, що потрапили офіційним шляхом. Якщо запитати куди витратили зароблене, здебільшого почуєш: "на життя до наступної поїздки, ремонт, дах перекрили, вікна замінили, автівку купили". Кожна поїздка на 90 днів – це гроші, що дають змогу купити такі омріяні речі. Так поступово і непомітно відбувається транзакція життя у майно. Обмін днів на золото.

«Сповільнені сонцем»

Серія цифрових малюнків.

2019 у перший день липня я приїхав до арт резиденції імені Назара Войтовича у селі травневе. Так почався мій місяць спокою і пошуку відповідей на мої мистецькі питання. Тоді я ще не знав, як сильно це місце вплине на мене. Травневе – це невеличке село під тернополем, оточене безкраїми полями. Від резиденції є два шляхи – наліво і направо – і обидва ведуть до полів. Перший тиждень резиденції я провів у роздумах над своїм основним проектом. Гуляв навколо, спілкувався з місцевими, спостерігав. І не помітив як саме місце підказало мені відповіді. Одного дня ми пішли до закинутої ферми. Усередині було темно і пахло соломою. Де-не-де крізь стелю і стіни пробивались тоненькі лучики світла. Ми були наче заховані від навколишнього світу. Час став густий і повільний. Я відчував це на кінчиках пальців. Кожного дня я малював "портали" в зовнішній світ. Малював відчуття сповільненого сонцем часу. У пам'яті спливали моменти з дитинства, коли я влітку заліз на чердак сараю. Пахло старим висушеним деревом. Повітря можно було брати у жмені, таке воно було густе. Вкінці довгого коридору було маленьке віконце, крізь яке відкривався вид на город і дерева. Усе здавалось таким яскравим крізь це віконце. Це був наче інший світ. А ти міг спокійно сидіти у темряві і спостерігати за тим, що відбувається навколо.